Назад к дереву раздела

Гра в житті дитини.

Гра - це велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. В.О. Сухомлинський. Сюжетно-рольова гра посідає особливе місце в житті дитини, оскільки придумується самими малюками і є невід’ємним атрибутом дитинства. В ній дитина відтворює різні події, за якими вона спостерігає, про які їй читають або розповідають дорослі. Дитячі ігри відображаються навколишню дійсність і стають іншими зі зміною соціальних умов. Такі ігри набагато змістовніші, коли послідовно й достатньо збагачувати знання й уяву дітей про довкілля, про явища та події суспільного життя, працю людей, їхні стосунки, предмети, якими вони користуються. Ставлячи собі за мету збагатити зміст дитячих ігор, я створила багато дітям умов для ігор – обрала найдоцільніший час, виділила зручне місце, універсально його обладнавши. Добираючи ігрові матеріали, можу зауважити, що їх асортимент має бути розрахований на дітей тої вікової групи в якій я працюю. Принцип універсальності, як на мій погляд, дуже важливий, оскільки дає змогу самим дітям або дітям разом зі мною будувати і змінювати ігрове середовище, перебудувати його за видом гри, задумом, змістом та перспективами розвитку. Отже, в центрі ігрової діяльності я створила велике ігрове поле. Крім того, придбала, виготовила ігрове обладнання, іграшки, різноманітну ігрову атрибутику та ігрові матеріали. Усе це зберігається в ігровій кімнаті, а за потреби виношу до ігрової зали та на майданчик. Маємо також набори конструкторів, будівельних матеріалів, ширми, макети фігурок людей, тварин, рослин, птахів. Особливо подобається дітям «поличка цікавих речей», де розкладено предмети «дорослого світу», що вийшли з ладу: телефонні апарати , годинники, калькулятори, фени, праски та інші речі. Малюки охоче використовують ці речі у своїх іграх. Але перш ніж зібрати матеріал для ігрового середовища потрібно: - знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні-кожної дитини; - завоювати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, уміти встановлювати з ними дружні контакти; - вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків; - добре знати структуру рольової гри, її чотири компонента (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунками між гравцями); - проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі; - розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо; - тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником ( з молодшими гратися разом у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість ); - сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей. Програмовий матеріал з кожної теми ( «Магазин», «Зоопарк», «Будівельники», «Пошта», «Поліклініка-аптека», «Ми водії», «Моряки», «Ательє», «Театр», «Перукарня», «Сім’я», «Дитячий садок»), опрацьовую з дітьми на заняттях, в повсякденному житті, а також у дидактичних і сюжетно-рольових іграх. Від системного планування роботи сюжетно-рольових ігор залежить навчання та виховання дошкільнят. Тому, щоб творчо працювати з дітьми і збагатити свої педагогічні надбання склала розробки перспективного планування сюжетно-рольових ігор. Варіативність тематики здійснюю відповідно до програми «Малятко», вікових особливостей, рівня морального та інтелектуального розвитку дошкільнят. У роботі використані матеріали з періодичних видань: Дошкільне виховання, Палітра педагога, газета «Дитячий садок». Авторів: Алли Бурової, Ольги Долинської, доцента Запорізького ОППІО Галини Григоренко , Навчально методичний посібник «Сюжетно-рольова гра» м. Тернопіль. Миргородський міський відділ освіти Консультація для батьків на тему: Чим є гра для дитини? Старша група «Барвінок» Дошкільний навчальний заклад № 12 «Світлячок» Вихователь : Самойленко Т.В. м. Миргород 2006 р. Гра для дошкільників – справжнє життя зі своїми радощами і прикрощами, переживаннями і досягненнями. Водночас вона для його вільна діяльність, адже грає дитина без примусу, із задоволенням. Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює те, на що в інших умовах довелося б докласти значних зусиль. Тому й беруть гру вчителі, вихователі, батьки. Вільно , без натиску дорослих малюк засвоює у ній різноманітні знання, набуває вмінь, готується до життя. Якщо малюка просто попросити посидіти спокійно, це йому важко вдається. Варто ж йому запропонувати роль, скажімо, вартового, розвідника, і бажаний спокій на якийсь час забезпечений. Нажаль у деяких родинах можна почути : «Годі тобі гратися, іди займися чимось серйозним!», «Візьми краще книжку в руки, ніж возитися із солдатиками!», «Іди на вулицю гуляй, нічого тут байдикувати!» та ін. Так, самі того не підозрюючи, батьки випускають з-під свого впливу основну діяльність дошкільника, в якій він розвивається, найповніше виражає себе. Гра готує дитину до навчання і праці. Який малюк у грі, такий він буде і у праці, вважав А.С. Макаренко. Він доводив, що тільки та гра хороша, в якій дитина активна, самостійно мислить, долає труднощі. У дворі, в дитячому садку можна інколи побачити дитину, яка стоїть осторонь від гри. Це повинно занепокоїти батьків. Чому малюк не бавиться разом з усіма? Захворів, надто боязкий, чи просто не вміє гратись? Чому ж дитина, яка не вміє гратися, має тривожити нас? Відомо, що на кожному віковому щаблі дитинства закладаються якості, які матимуть дуже важливе значення для особистості в дорослому житті. Найважливіша з них у дошкільному віці – уява. Сама гра – уявна ситуація. Ось малюк, бавлячись кубиком, пересуваючи його по столу, видає при цьому якісь звуки. Він машина. Гра підводить дошкільників до здатності діяти в плані уяви. Природно, що ті з них, які мають розвинену уяву, легше вчаться в школі, їм легше пізнавати навколишній світ, бо вони можуть уявити предмети і явища, недоступні безпосередньому сприйняттю.