Територія, що прилягає до нашої школи, почала забудовуватись тільки у 30-х роках ХІХ ст. У зв`язку з будівництвом фортеці на Печерську і переселенням людей в Либідську частину. Освоєнню цієї території заважали яри, котрі були засипані будівництвом.

Там, де тепер проходить бульвар Т. Шевченка, ще в Х ст. пролягав шлях на Білгород. Проклали тут вулицю в 1830-х роках, звалася вона тоді Бульварною, потім Шосейним, Університетським і нарешті Бібіковським бульваром. У 1839 р. було закладено сад університету.

Старовинний бульвар (з 1919 р. носить ім`я Т. Шевченка) не залишається незмінним. На розі з вулицею Комінтерну встановленний пам`ятник герою громадянської війни М.О. Щорсу, з`явився висотний комплекс центрального залізничного вокзалу, а на стику бульвару з провулком Белінського виросла цікава споруда республіканських художніх колективів, де використано елементи національних традицій.

Закінчується бульвар площею Перемоги. В 60-х роках позаминулого століття тут було збудовану так звану "залізну" або Іоанно-Златоустівську церкву, яка обрисами нагадувала дерев`яний російський храм, а зроблена з чавуну та стояла на кам`яному фундаменті. У 1860 р. на площі було відкрито ринок носильних речей, офіційна назва з 1869 р. - Галицький.

Площа пам`ятає революційні події. 1905 року тут відбувалася збройна сутичка між царськими військами і повсталими саперами київських частин, які очолив підпоручик Б. Жаданівськи. У 1952 році площі дали нове ім`я Перемоги.

У 1960 році тут з`являється монументальна будівля цирку, один з найбільших в республіці універмаг "Україна". У 1970 році площу прикрасила 17-поверхова будівля готелю "Либідь". Площа продовжує змінюватись. Тепер в її центрі височить обеліск місту-герою, який увічнює золота зірка. Реконструкція площі продовжується.

Споруда школи, збудована у 1910-1912 роках за проектом архітектора В.Г. Коробцева, стала типовим прикладом "українського модерну", в якому виявилися характерні прикмети народно-стильової архітектури.

Незвичайною окрасою будинку був сонячний годинник, зроблений на південній дворовій стіні будівлі. На жаль, пожежа, яка трапилася в кінці 1940 років, пошкодила намети дахів, які після цього не відновили, а розібрали.

У дореволюційний час у цій будівлі знаходилось комерційне училище, яке й дало назву провулку. Потім, в 20-30-их роках, тут була 50-а трудова школа, яка в післяреволюційний період певний час була жіночою.

А, власне, 58-а школа знаходилась до середини 60-их років в будинку на бульварі Т. Шевченка №25, потім розміщувалась за адресою: вул. Леніна, 52 (нині вулиця Б. Хмельницького).

На початку 70-их років 58-а школа остаточно переїхала в будівлю на провулку Ч.Белінського, 3.